СІЛЬСЬКІ ЛЕГЕНДИ й ОПОВІДКИ

Думаю, всі знають, що з кладовища нічого забирати додому не можна?
Бабуся розказувала, що колись, як ще колгоспи були у розквіті, одна жінка поверталась увечері з роботи повз цвинтар і побачила на маленькій недоглянутій могилці серед бур'янів гарнющі тюльпани. Вона пішла додому по лопату та й накопала собі трохи цибулин. Уночі їй наснилась дівчинка, яка плакала і казала : "Тьотю, поверніть мої ручки!". Перелякана жінка вранці побігла і висадила квіти назад.
Схоже на банальну історію "про чорне покривало" і т.д., але факт.
Одеська область

Андрій, і я таке чула колись

в мене така історія. моя прабабуся була відьмою. там всякі травки-муравки, з померлими говорила, порча наводила і убирала її, воду заговарювала і майбутне предсказувала. А поміж мене було у неї 7 внуків, діти і ми 4 правнуків. Але поміж усіх любила вона мене і вчила всьому, шо знала. В неї був кіт Мефіс. Я його любила дуже. Одного разу сусід збив його і мене ше зробив винною. Я розізлилась на нього. Потім бабця померла а в сусіда почались неприємності. Він вважав шо все через нас. Я тоді сильно на нього розізлилась, але ввечері уїхала. Через декілка років приїхала а на місці його хати попелище. Бабки сказали, шо я тоді на нього дуже погано подивилась і як тільки уїхала в нього згоріла хата і горіли всі які будувались на тому місці. Після цього мене в селі начали боятись. Осьо така я:) ведьмочка

Альона, не злись більше :) бо є думка, що коли ображаєшся на когось - то і тобі від того гірше, тому таку силу треба вміти ще й контролювати, щоб вона проти тебе ж не пішла.

А історія дійсно цікава, побільше б таких від людей!

жах)))б1льш1сть 1стор1й про цвинтар)моя бабуся лише про свою молодость якось розказувала))як д1д за нею ухажував....дуже гарно...шкода що зараз не так1 поняття як ран1ше...

Таня, так розкажіть! змініть ситуацію )

д1ло було так))бабусю п1сля техн1кума направили на роботу в комб1нат в друге село. тут то вона познайомилась з д1дом.вона качками займалась,а в1н на той час був механ1ком та вод1ем.))д1д в1дразу ж сказав бабус1,що вона буде його дружиною)ну зв1сно ж тут понеслась ....1нш1 ж1нки дуже заздрили,бо д1д був гарним....всяку свиню на робот1 п1дкладали бабус1,шоб т1льки з роботи вилет1ла. але бабуся був чесний прац1вник,а начальство то знало. якось бабус1 треба було 1хати додому,а батько в не1 був строгий,пройшов фронт. та й вона сказала д1ду,шо не буде к1лька дн1в.а в1н зразу метнувся й сказав,шо повезе ii))ну кароч д1д схитрив трохи,хот1в познайомитись з батьками поки не оф1ц1йно,й хот1в з бабусею бути))а тут якась заздринця поб1гла до начальства,придумала шось по робот1,шо 1й треба кудись 1хати,й хай саме Павло везе,бо в1н знае куди))але д1д поняв,та й викрутився)))по1хав в1н з бабусею. приъхавши туди бабуся вийшла з машини та й п1шла до дому(а там вес1лля ii брата було,багато людей,все село гуд1ло).його не запросила,може просто не подумала.а д1д гооордий.сид1в в машин1 ,чекав запрошення. кроч запросила вона його,йдуть вони до двору,аж тут серед гостей хлопець,який з бабусею листувався,подобались одне одному,а пот1м просто перестав писати))а як побачив,шо Галя з гарним високим парубком,то аж й закляк)) ну якось так)одружились по коханню.д1да вже трет1й р1к нема...було всяке-й горе,й рад1сть.))але прожили довго разом))до останнього дня люблячи один одного)) а ще бабуся розказувала,шо батько в не1 пройшов фронт.був без одн1е1 ноги. хату розбомбили,а в с1м"1 було чи 6 чи 8 д1тей,точно не пам"ятаю.вс1 хлопц1,одна бабуся)))п1сля зак1нчення в1йни будували хату. все вимастювали,лаштували. т1льки зак1нчивши з ц1ею хатою-одружилась.пере1хала повн1стю в 1нше село,там з д1дом почали будуватись довго будувались.але гарно,багато.все шо треба було для хазяйства. мали гарн1 статки,бо бабусю в районний центр перевели,а д1д в рибхоз перейшов... а ще казала бабуся,що в молодост1 в не1 було кучеряве волосся.вс1 д1вчата 1й заздрили ,бо 1м доводилось коси крутити на гаряч1 гвозд1))нажаль б1льше н1чого не розказувала..))а 1нша бабуся з д1дусем,яких вже б1льше 5 рок1в немае н1чого схожого не встигли розпов1сти....лише те,що важко працювали...як було важко людям....мабуть важк1 часи були завжди,але люди адаптуються якось й виживають)от так)

Таня, дуже гарна історія)))) Дід твій молодець. )))))))

Ліна, в мене повз село проходить лінія міграції лосів. Навколо ліси і старі яблуневі сади. І от, кілька необачних сохатих наїлися підгнивших яблук. Через кілька годин яблука забродили. П'яні лосі втратили почуття страху, почали бігати по трассі, і з їх вини, сталося два ДТП.

Юрій, ой-ой-ой! І смішно ніби, і сумно... Хоч не постраждав ніхто?

Та ні, просто кілька авто з'їхали в кювет. Нічого серйозного.

Реально було, досі живі всі учасники дійства... Ще за часів СССР це було... В сусідньому селі побудували новий клуб з широкоформатним сучасним(на той час) кінотеатром. Ну і вся наша молодь ходила на те кіно... Ну і збиралися однією групою так як шлях хоч і проходив дорогою але коло цвинтара. Щось не склалося і вийшло так що розділилися на дві групи і вийшли з деякою різницею в часі. З тих хто пішов з першими комусь конкретно приспічило. Кругом поле одні лише кущі на цвинтарі ну і він направився туди. А з другої групи знайшовся такий що хотів чомусь скоріш потрапити в кіно і догнати першу групу. Вирушивши швидше, він почув розмови проте що хтось відійде і побачив як хлопець середнього росту у білому вбрані швидко лізе у кущі і сідає там по ділам... І ось у хлопця що йшов позаду визріває план. Так як ніч літня і тепла то квакають жаби, з нашого сільського клубу доноситься музика, ще ферма шумить... Ну і він вирішив прикольнутися... Тихо обходить стороною і підлазить до нього позаду і кладе руку на плече... Що було самі здогадайтеся, але він не міг говорити тиждень

так, я теж знаю, що якшо курка знесемаленьке яйце, і ти на Великдень три дні підряд будеш х собою носити його в церкву у кишені, то тоді тобі дідько буде служити... і всяка там нечиста сила буде тобі в пригоді ставати... а про 21 день, я такого не чув...

Не стій на порозі коли дощ йде

У селі, баба, бо блискавка їбане

У селі, баба, і просто немона

У селі, баба, баба так каже

У селі, баба, це давнє повр'я, через поріг передавати не можна, на порозі стояти не можна і тощо.... слов'яни-анти нерідко ховали своїх покійних рідних під порогом свого зрубу, хати чи землянки, очевидно з тих часів і ведеться це, мовляв, щоб не порушувати спокою свого небіжчика.... зараз, вже можна через поірг передавати, ми ж нікого там не хоронимо..

це все з язичнизцтва тягнеться.... от, приміром ми християни і англійці теж... але, я ніколи не чув, щоб там, раз в рік зїжалась купа людей на цвинтра на "проводи", чи "пасху мертвих", там такого немає... а у нас, це з того часу тягнеться, і приносять хліб, пасочки, печиво, фрукти, цукерки, цигарки і навіть горілку, тобто все те, що полюбляв покійник і т. д., хоча за православними канонами. раз він був не силньо грішний, вів більш-менш праведне життя, ходив до церкви і шанував Бога, то йому напрямки дорога до раю, і йому нічого не треба... але, ми, маємо пережиток язичництва, якшо не прийдемо на проводи, то образимо небіжчика, обов'язково треба йому шось принести, шоб він "там не голодував" і тощо.... і таких пережитків у нашому повсякденному житті повнісінько

Трапилась ця пригода з моiм прапрадидом, а нам бабуся розповидала. Повертвся вин поночи додому на конях. И бачить - на дорози стоить козеня. Вин спинив коней, взяв козеня до себе на воза, та й пойихав. Йиде, гладить того козлика, та примовляе - цапуня, цапуня.... А козлик до нього басом - Цапуня...цапуня... Дид злякався, та скинув його з воза. А цап и каже - Ех, щастя твое, що ти мене скинув, а то я б тоби показав "цапуню".. Дид як припустив коней, у село зайихав - на всю вулицю до жинки кричав - Скориш ворота видчиняй!