ГОЛОДОМОР 1932-1933

Куций, хм, я теж цю історію знаю...

Олександра, А від кого, цікаво? Моя пробабуся - Нагорна (Черник) Лукія Іванівна, жили в с. Миколаївка Петропавлівського району Дніпропетровської області.

Куций, я цю історію чула в Хмельницькій обл., Шепетівському р-ні. далеченько))

Олександра, І теж саме про роки Голодомору?

Куций, тож да)

Куций, угу, самій дивно)

Олександра, справа в тому, що у цьому селі до сих пір побутує скорочена діалектична форма - біжА, сидЯ, стоЯ, лежА, болЯ, їдЯ http://uk.wikipedia.org/wiki/Степовий_говір (виваються в основному старими людьми), паралельно із звичними - біжать, сидять, стоять, лежать, болять, їдять. А в вашому регіоні теж така форма зустрічається?

Куций, вот на рахунок слів, якраз ні, не пам"ятаю точно як це звучало, але факт в тому, що теж сказали одне, почули друге і повтікали з переляку.

Прабабуся Ксенія Степанівна 1928 р. народження(с. Шевченково Вінницької обл.) розповідала, що їли листя, його сушили і робили "млинці". Також їли старі буряки та картоплю( у кого були, а ні-то міняли на полотно та інші речі). Була корова, то трохи легше було, бо молоко давала. Різні фрукти їли, траву. А коли зима настала та нічого не залишилось, то черв'яків з перегною діставали, мили та їли.
Коли перший урожай вродив, то його охороняли сильно. Але дехто вночі крав: то там 10 колосків, то там. Але лише при самій землі зрізали, щоб не видно було. Потім ВНОЧІ його в хаті молотили об стільця та варили "бовтанку".
Їздили на заробітки "в Западну" (на Західну Україну). Там або заробляли зерно та картоплю, або купували.
Вже осінню 1933 на гороодах вродило трохи буряків, картоплі (з паростів вирощували), цибулі, то легше стало. Під час голоду у неї померло 3 старших брати та батько.

В селі ще в 1932 році у всіх "конфіскували" продукти харчубання, насіння, борошно, закрутки.
В першу чергу люди їли котів, собак, мишей.
В сусідньому селі були випадки каннібалізму.
Навесні деяким дітям давали макух, який залишився, а поті по трішки хліба(але це мало кому).
Померло дуже багато людей:їх просто скидали на вози, а потім по 5-10 чоловік закопували в одній могилі без музики, обіду, хотьби і навіть без табличок. Люди і досі тиняються кладовищем у пошуках могил близьких...

Евеліна, ого,у вас вже тоді закрутки були?в нас стали тіки у кінці 60-х консервірувать

Евеліна, в Кіровограді там де зараз міський критий ринок-тоді був цвинтар братські могили померлих від голоду

Ігор, то не зовсім закрутки були, їхпросто бабуся так називає. То були в діжках квашені огірки, томати, яблука.

Ирина Первушина:
моя бабуся розповідала що реально забирали все.. і з пєцу теж все забирали, не дивлячись на те що діти в сімї були. За те в колхозі зерном і горохом свиней кормили. То через те що чи дід моєї бабусі чи хто - там працював - то пів села їло "свинячу" їжу. І ще з камишу хлібці робили. Рибу ( якщо хтось ловив) то забирали зразу.. А з бараболі шкірки не їли, а тримали щоб весною було чим садити город.. і садили...
але якщо село гуртом добре жило і дружне було - то в тому селі ніхто непомер.. один одному допомагали... А якщо ні - то і людей їли. в сусідні села люди просто боялися під час голоду йти, щоб не зїли