Комментарии на сайте

Лєна Лунєва комментирует → СІЛЬСЬКІ ЛЕГЕНДИ й ОПОВІДКИ 29 ноября 2014 в 14:28

Андрій, і я таке чула колись

Лєна Лунєва комментирует → СІЛЬСЬКІ ЛЕГЕНДИ й ОПОВІДКИ 29 ноября 2014 в 14:06

Думаю, всі знають, що з кладовища нічого забирати додому не можна? Бабуся розказувала, що колись, як ще колгоспи були у розквіті, одна жінка поверталась увечері з роботи повз цвинтар і побачила на маленькій недоглянутій могилці серед бур'янів гарнющі тюльпани. Вона пішла додому по лопату та й накопала собі трохи цибулин. Уночі їй наснилась дівчинка, яка плакала і казала : "Тьотю, поверніть мої ручки!". Перелякана жінка вранці побігла і висадила квіти назад. Схоже на банальну історію "про чорне покривало" і т.д., але факт. Одеська область

Ярослав Хустій комментирует → СІЛЬСЬКІ ЛЕГЕНДИ й ОПОВІДКИ 29 ноября 2014 в 14:02

було розповідали, що в нас мужики поспорили по п'яні, що один з них не просиде ніч на цвинтарі. Ну випив же він, і пішов на цвитар, заодно захватив цвяхів та молотка, щоб на могилі там родича якось лавочку збити. Ну збив він лавочку і сидів на ній, а потім раз, і не зміг встати. так і сидів переляканий, доки не знайшли посідівшого повністю. А виявилось, що він лише прибив себе за одяг до тієї лавки) Полт обл.

Олександр Сисоєв комментирует → СІЛЬСЬКІ ЛЕГЕНДИ й ОПОВІДКИ 29 ноября 2014 в 13:50

Андрій, фу, яка гидота((

Андрій Борейко комментирует → СІЛЬСЬКІ ЛЕГЕНДИ й ОПОВІДКИ 29 ноября 2014 в 13:34

Про коня в милині. Є якась херня,тіпа ласки,яка любит кінський піт і в ночи лоскоче коня доки той не зіпріє,а потом облизує мило.

Андрій Борейко комментирует → СІЛЬСЬКІ ЛЕГЕНДИ й ОПОВІДКИ 29 ноября 2014 в 13:31

Сергій, це не анекдот чесно таке було.... все село досі про це згадуює

Юлия Сивашова комментирует → СІЛЬСЬКІ ЛЕГЕНДИ й ОПОВІДКИ 29 ноября 2014 в 13:23

а ще роворили, що на повороті біля кладовища вночі чоботи ходять, самі чоботи без нічого

Юлия Сивашова комментирует → СІЛЬСЬКІ ЛЕГЕНДИ й ОПОВІДКИ 29 ноября 2014 в 13:17

Мені розповідали колись) Коротше, в селі хтось помер і на цвинтарі викопали яму, але ще похавати не встигли. По-ходу якась порага тваринка (козеня, скоріш за все) впало в яму, не змогло вибратись і здохло там. Чуваки бухали на тому цвинтарі, вже вирішили розходитись по хатах, але одного не догледіли, той впав у яму, коротше, сидів він там гукав, гукав, щоб його витягли, нікого не було, трохи пізніше мужик якийсь йтов повз тієї ями, почув, вирішив витягнути чувака, каже "давай руку", а той йому замість руки козяче копито подав. Той чувак сходу й помер (розрив серця). хз, може, подумав, що чорт Полтавська обл.

Сергій Іваничук комментирует → СІЛЬСЬКІ ЛЕГЕНДИ й ОПОВІДКИ 29 ноября 2014 в 13:02

Андрюха, ну цe вжe точно aнeкдот

Андрій Борейко комментирует → СІЛЬСЬКІ ЛЕГЕНДИ й ОПОВІДКИ 29 ноября 2014 в 13:00

розказувала мені бабуся: якось раз пішов хлопчина років 16-18 в ліс по гриби , а на вулиці був туман( пішов самого раненька) ну зібрав він 2 відра грибів , і вирішив повертатися додому... коли прийшов всі зшарахнулися.. а оказалось , що того хлопчину вже шукають 2 роки..

Олександр Сисоєв комментирует → СІЛЬСЬКІ ЛЕГЕНДИ й ОПОВІДКИ 29 ноября 2014 в 12:43

Ліна, так багато історій ходять)

Лєна Лунєва комментирует → СІЛЬСЬКІ ЛЕГЕНДИ й ОПОВІДКИ 29 ноября 2014 в 12:15

Олександра, цікавенько... Я чомусь так і думала=) Або у нас в Україні такі веселі гуси, або це великий всеукраїнський анекдот))))

Олександр Сисоєв комментирует → СІЛЬСЬКІ ЛЕГЕНДИ й ОПОВІДКИ 29 ноября 2014 в 12:06

Ліна, було) Хмельницька область)

Лєна Лунєва комментирует → СІЛЬСЬКІ ЛЕГЕНДИ й ОПОВІДКИ 29 ноября 2014 в 11:56

Усм привіт=) Маю для вас історію і паралельно питання) Історія: моя бабуся розказує, що колись в одної жінки у нашому селі гуси наїлися жмиху виноградного, який бродив, і попадали замертво. Хазяйка їх поскубла трохи та й на смітник викинула за селом, бо нащо їй мертвечина? . Увечері ці обскубані гуси проспалися і з'явилися на рідне подвір'я. Цікавий факт: я знаю вже 4 села по області, де була колись така історія і старі люди навіть щоразу називають імена хазяйок такого зомбі-стада! А тепер питання: може, ще десь таке було? Одеська область

Антон Веретенников комментирует → СІЛЬСЬКІ ЛЕГЕНДИ й ОПОВІДКИ 29 ноября 2014 в 11:34

Володя, я сам себе заплутав)) Тут не діло в очепятці, а діло в тому, що "наполовину заповнена водою" - погляд оптиміста. Було б набагато гірше якби могила була "наполовину пуста")))

Володя Малахов комментирует → СІЛЬСЬКІ ЛЕГЕНДИ й ОПОВІДКИ 29 ноября 2014 в 11:32

Антон, там має бути написано не молила, а могила!)))

Антон Веретенников комментирует → СІЛЬСЬКІ ЛЕГЕНДИ й ОПОВІДКИ 29 ноября 2014 в 11:13

Володя, "то молила була наполовину заповнена водою", якийсь ви песимістичний)))

Олександр Сисоєв комментирует → СІЛЬСЬКІ ЛЕГЕНДИ й ОПОВІДКИ 29 ноября 2014 в 10:40

Володя, карма, вона така...

Володя Малахов комментирует → СІЛЬСЬКІ ЛЕГЕНДИ й ОПОВІДКИ 29 ноября 2014 в 10:33

Жив в нас селі один чоловік і мав криницю. Та дуже він жалів тої води, навіть криницю закривав на замок коли виходив з дому, але прийшов його час смерті і коли його труну привезли на кладовище, яке знаходиться на височині, то молила була наполовину заповнена водою... так і поховали бідолаху, воду навіть ніхто не став вичерпувати...

Антон Веретенников комментирует → СІЛЬСЬКІ ЛЕГЕНДИ й ОПОВІДКИ 29 ноября 2014 в 10:18

Мені розповідали, що на селі у корів почало пропадати молоко. Один мужик вночі простежив за сараєм і побачив, як до сараю прикочується дерев"яне колесо. Він прийшов до жінки, а та йому каже, що ти те колесо піймай, протягни через середину мотузку і прив"яжи до тину. Так він наступної ночі і зробив, а потім пішов спати. І коли всі прокинулися, то побачили, що до тину прив"язана сусідка, чи кума, чи щось таке - не помню. Та прив"язана не просто, а один кінець мотузки йшов через рот, а інший через... ну ви здогадуєтеся))